- розмачулений
- —————————————————————————————розмачу́ленийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розмачулений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розмачулити. || розмачу/лено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розмачуленість — ності, ж. Стан за знач. розмачулений … Український тлумачний словник